Норми робочого тиску системи опалення - як усунути перепади?

Робочий тиск системи опалення визначається ще на етапі проектування. Адже тиск в системі впливає на швидкість (напір) потоку теплоносія. А ця характеристика, в свою чергу, визначає інтенсивність процесу теплообміну між котлом і радіаторами. В результаті, чим вище тиск - тим більше ККД всієї системи.

 

Проте зайве високий тиск системі опалення попросту протипоказано. Адже приріст ККД не може бути нескінченним і на певному етапі він знижується, а ось вартість облаштування функціонуючої під високим тиском системи зростає з кожною «зайвої» атмосферою.

 

Тому в даній статті ми розглянемо, як мінімальне, так і максимальний робочий тиск системи опалення, намагаючись визначити «золоту середину», оптимальну і з точки зору ККД, і з позиції вартості монтажних робіт. Крім того, в цьому матеріалі ми запропонуємо нашим читачам кілька способів підвищення робочого тиску в системах опалення.

Тиск в системі опалення: мінімум, максимум, золота середина
Мінімальна статичний тиск системи опалення одно всього однієї атмосфері. Проте це значення влаштує лише власників одноповерхових будівель, обладнаних найпростішою системою опалення, з природною циркуляцією теплоносія (за рахунок різниці щільності розігрітій і холодної середовища) і відкритим розширювальним баком.

 

 

Але така система володіє самим низьким ККД (співвідношенням відданого тепла до витраченої на розігрів теплоносія енергії). Тому «статичні» або відкриті системи опалення поступово витісняються «замкнутими» аналогами.

 

Зрозуміло, будівництво «замкнутої» системи вимагає великих зусиль і витрат: необхідний циркуляційний насос, герметичний розширювальний бак, манометри, запобіжні клапани та інше. Однак за рахунок підвищення мінімального тиску до 1,5-2 атмосфер система починає функціонувати з більшою ефективністю: зростає тепловіддача радіаторів і знижується втрата в розводці.

Але підвищувати тиск до нескінченності неможливо. І труби, і розширювальний бак, і радіатори, і сам котел володіють граничним межею міцності конструкційних матеріалів. І перевищення навантаження вони попросту лопнуть. Тому максимальний тиск в системі, як правило, одно 7-9 атмосферам (1 МПа).

 

Втім, високий тиск виправдано тільки в системах опалення комунальних багатоповерхових будівель. А в приватних будинках монтують або відкриту систему, розраховану на атмосферний тиск, або закриту систему, розраховану на тиск 2-4 атмосфери.
Останній варіант - закрита система опалення з внутрішнім тиском в 2-4 атмосфери - це та сама «золота середина», яка влаштує і домовласників, зацікавлених в ефективності, і фахівців по збірці, що розраховують на простоту монтажу елементів.
Адже 0,2-0,4 МПа витримає не тільки високоміцне зварене з'єднання, а й простіший в облаштуванні різьбовій або клейовий монтаж. До того ж 0,4 МПа добре переносять буквально всі компоненти системи опаленні: від тендітних чавунних батарей (вони витримають тиск до 0,6 МПа), до високоміцних сталевих труб (така арматура може протистояти і 10 і навіть 25 МПа).

 

Перепад тиску в системі опалення і його наслідки
Будь-яка замкнута система опалення функціонує згідно принципам термодинаміки, які свідчать, що підвищення температури середовища, замкнутою в ємності з постійним об'ємом, приводить до зростання тиску.
Тобто, неважливо який тиск в системі опалення було на «старті» (до нагріву теплоносія), важливо який тиск буде в системі при виході на розрахункову потужність (після прогріву теплоносія).

 

 

І спровоковані ізохорно природою замкнутої системи перепади тиску надають як позитивне, так і негативний вплив на всі її компоненти. Причому негативний вплив - збільшення навантаження на труби, стикувальні вузли, котел, радіатори - проявляється яскравіше позитивного (зростаючий тиск підстьобує ККД).
У підсумку, в більшості систем опалення перепади тиску, спровоковані розігрівом теплоносія, прийнято нівелювати за рахунок інтеграції в розводку розширювального бака. Ця ємність приймає що збільшився в результаті нагрівання об'єм теплоносія, частково компенсуючи зростаючий тиск.

 

Крім того, перепад тиск може бути викликаний не тільки ізохорно процесами (підвищенням температури в замкнутому об'ємі). Тиск може не тільки підвищуватися, але і падати, внаслідок втрати герметичності розводці або вузла сполученнях будь-яких компонентів системи опалення.
Причому цей процес може бути як контрольованим, так і спонтанним. У першому випадку падіння тиску провокує особливий клапан, підбурюючий в навколишнє середовище перегрітий теплоносій. І після того як тиск стабілізується запірний вузол клапана відновить герметичність системи.

 

У другому випадку падіння тиск провокує тріщина в корпусі труби, радіатора, бака, котла або деформований ущільнювач запірно-регулюючої арматури. Цей дефект слід усунути негайно.
Як запобігти падіння тиску в системі опалення
Нівелювати неконтрольований процес падіння тиску можна шляхом комплексу профілактичних заходів або за допомогою тривіальних ремонтно-відновлювальних робіт.
Власників поки ще цілої системи, безумовно, зацікавить профілактика, яка передбачає наступний комплекс робіт:

 

Падіння тиску в системі опалення
• Монтаж в систему запобіжного клапана, який «стравити» зайвий тиск.
• Періодичну перевірку тиску за мембраною розширювального бака і обов'язкову подкачку повітря при незадовільних результатах (тиск в розширювальному баку має бути не менше 1,5 атмосфер).

 

• Відстеження стану фільтрів, що затримують частинки іржі і накипу, з періодичним промиванням і чищенням.
• Відстеження позиції вентилів запірно-регулюючої арматури.

 

 

Словом, вся профілактика складається з дуже простих робіт, але ігнорування цих заходів призведе до великих витрат і часу і грошей, витрачених на повноцінні ремонтні роботи.
Ну а самі ремонтно-відновлювальні роботи реалізуються наступним чином:
• Котел відключається від енергоносія, циркуляційний насос вимикається з розетки і зупиняється.
• теплоносій дат час на остигання. Після чого його зливають в каналізацію.
• Проблемний ділянку трубопроводу, фітінг або крупний вузол спочатку демонтують, а потім лагодять або замінюють новим, працездатним аналогом.
Завершивши цей комплекс можна залити з систему теплоносій і продовжити подальшу експлуатацію, час від часу реалізуючи ще й профілактичні заходи.