Питання про наявність власного джерела води виникає у кожної сім'ї, побудувала дачу або будинок далеко від міських комунікацій. Вирішують проблему просто: копають криницю або бурять свердловину. Розберемося, які види свердловин на воду бувають, чим відрізняються, які переваги і недоліки має кожен варіант.
Абіссінська свердловина: швидкий і маловитратний варіант Пристрій і принцип роботи Найдоступніший з фінансова точки зору тип свердловини – абіссінська. Вона являє собою вузьку трубу (1-1,5 дюйма), до низу якої припаяний фільтр, а до нього гострий наконечник, чому конструкція нагадує велику голку. В процесі буріння або забивання труби з допомогою «забивний баби» голка легко входить в грунт і проникає на потрібну глибину. Через фільтр вода під тиском надходить нагору, а за допомогою поверхневого насоса її можна подавати в будинок.
На яку глибину розрахована Зазвичай абіссінські свердловини поглиблюють до першого водоносного шару, який розташовується в 4-5 метрах від поверхні землі. Якщо ж пісок в першому шарі занадто дрібної фракції – бурять до другого шару, так як для якісної роботи конструкції потрібен середньозернистий пісок, застережливий замулювання свердловини.
Рада! Якщо на вашій ділянці шари піску дрібнозернисті – в колодязь можна всипати мішок мармурової крихти. Вона послужить додатковим фільтруючим шаром. Переваги свердловини-голки Весь процес буріння займає від 4 до 10 годин і не вимагає складного обладнання. Професійні бригади використовують для проколювання грунту невелику бурову установку, висота якої не перевищує 2 метрів. Це дозволяє облаштувати свердловину-голку в обмежених умовах, коли ділянка забудована і немає під'їзду для габаритної спецтехніки, а також всередині приміщень (підвал, гараж тощо).
Вода у такому джерелі значно чистіше колодязної, так як в неї не потрапляє верховодка, талі і дощові води зверху. І якщо порівняти воду за складом з різних типів свердловин, то саме в «голці» буде менше всього заліза та інших мінералів, надлишок яких шкодить здоров'ю. Так як свердловина закінчується наконечником-пікою, то не потрібно її занурювати до водотривких шарів начебто глини, а значить, витрата труб невеликий.
Недоліки поверхневої конструкції 1. Не підходить для ділянок з кам'янистим грунтом (малопотужні установки не здатні впоратися з твердими породами). 2. Невеликий дебіт – від 0,5 до 3 метрів кубічних на годину, що не підходить для великого будинку з безліччю точок водозабору. 3. Для цілорічного користування потрібно робити приямок для насосної станції. Ручні насоси взимку працювати не будуть. Свердловина великого діаметру на пісок: особливості використання
Відміну від абіссінської Якщо грунт на ділянці кам'янистий або на глибині до 8 метрів немає водоносних шарів, то абиссинку не проколешь. У цьому випадку бурять свердловину великого діаметру на глибину від 14 до 40 метрів (в залежності від геологічної будови ґрунту). Для обсадної колони використовують труби 120-160 мм При бурінні так само, як і при проколюванні свердловини-голки, шукають перший піщаний водоносний шар. Вся система досить проста: обсадна колона складається з труб одного діаметру, знизу – перфорована труба, через яку здійснюється забір рідини з піску. Перфорація захищена мелкоячеистым сітчастим фільтром, щоб пісок не проникав всередину колони. Піднімають воду нагору за допомогою заглибного вібраційного насоса, який не занадто чутливий до частинкам піску. Відцентрові насоси в таких свердловинах моментально виходять з ладу, так як фільтри забиваються твердими частинками.
Важливо! Самі довговічні свердловини виходять на пісках великої зернистості, які мають гравійну прошарок. Дрібнозернистий пісок скорочує життя колони на кілька років. Дебіт і якість води Поверхнева свердловина видає в годину не більше 1,5 куб. м. води. Для дачного будинку цього цілком достатньо, але котеджі з басейнами і фонтанами їй не обслужити. При цьому якість води гірше, ніж у абіссінської. Заліза там немає і мінералів шкідливих теж, зате висока ймовірність попадання верховодки, стоків з підприємств, талих вод, а з ними і мікробів. Тому після промивання першу порцію чистої води завжди відносять до санепідемстанції для аналізу. І навіть якщо аналіз покаже, що вода придатна для пиття, немає гарантії, що через півроку в неї не потраплять шкідливі стоки. Тому господарі таких свердловин встановлюють на вході в будинок систему фільтрів для очищення води.
Скільки років служить • Поверхнева свердловина прослужить до 15 років, тільки якщо користуватися нею постійно. В іншому випадку вона швидко замулиться, а вода в ній стане непридатною для пиття. • Влітку рівень води може падати, а то й зовсім зникати, так як в посушливі роки вода йде з пісків. • При бурінні немає гарантії, що вода знайдеться. В цьому випадку переходять шукати водоносний шар в іншому місці, а за цю роботу доведеться платити як за розвідувальне буріння.
З очевидних плюсів варто відзначити високу швидкість робіт, прийнятну ціну і малі габарити устаткування, використовуваного при бурінні. Бригада може шукати воду в будь-якій точці забудованої ділянки. Із-за малої глибини конструкції не доведеться оформляти паспорт на свердловину, який обходиться в чималу суму. Артезіанська свердловина: безперебійний джерело води
Відміну від свердловин на пісок Артезіанські свердловини відрізняються від попередніх типів тим, що трубу бурять не до піщаних водоносних шарів, а до вапняку. Цей пористий мінерал чудово пропускає воду. При цьому вапнякові шари знаходяться на дуже великих глибинах, від 40 до 200 метрів, а вода в них знаходиться під тиском, що сприяє її швидкому підйому по обсадній колоні. Якість води вважається найбільш високим, так як на такі глибини ґрунтових вод не проникнути.
Єдине, чим може не влаштувати господарів артезіанська вода – наявність великої кількості мінеральних солей і заліза. Проходячи через шари землі, вода насичується мінералами і нерідко їх кількість перевищує допустимі норми, тому фільтр для питної води ставити все ж доведеться. Піднімають воду глибинними насосами. Термін експлуатації джерела – не менше 50 років.
Технологія буріння Артезіанську свердловину в приватних будинках зустрінеш нечасто, так як її вартість перевищує вартість робіт по бурінню поверхневих конструкцій в 10-15 разів. Середня вартість – 3 тис. доларів. І це тільки робота й матеріали для свердловини. А до них ще потрібно буде зібрати пакет документів, який обійдеться в 5 тис. доларів. Але навіть це не зупиняє господарів. Для буріння необхідна великогабаритна техніка, а в міській межі вона не зможе доїхати на потрібне місце, особливо якщо будівництво будинку і ділянки вже завершено. Для встановлення обладнання потрібна рівна майданчик приблизно 12 х 4 метри. При цьому біля місця буріння не повинні проходити електричні мережі. А після всіх робіт господар повинен буде створити так звану санітарну зону для захисту свердловини (близько 30 метрів). На ній не можна висаджувати дерева, зводити будівлі, а сам майданчик по периметру огороджують.
Які документи збирають до початку робіт Артезіанські води вважаються власністю держави, і за їх користування треба викласти чималу суму. Людина, що бажає мати глибинної свердловиною, зобов'язаний спочатку замовити її проект, принести його в Департамент з надрокористування і отримати дозвільну ліцензію на використання надр землі. Без цього документа жодна організація бурити джерело не стане.
Після закінчення робіт з облаштування свердловину поставлять на облік, присвоївши номер Державного водного кадастру, і тільки після цього її можна використати. Кожен тип свердловини має свої переваги та недоліки, особливості пристрою, тому вибрати оптимальний варіант можна тільки за допомогою фахівців.
